Біла діра — це гіпотетичний космічний об'єкт, еволюція якого являє собою обернений в часі гравітаційний колапс небесного тіла з утворенням чорної діри, іншими словами, область сингулярності у просторо-часі, куди ніщо не може проникнути іззовні. Натомість матеро-енергія, що перебуває у середині білої діри, може вільно її покидати. Подібні гіпотетичні об'єкти були передбачені Загальною теорією відносності, проте донині їх існування не доведене. Деякі вчені припускають, що момент виникнення нашого Всесвіту якраз і є білою дірою, що породила Великий вибух. Білі діри можуть бути "виходом" із чорних дір.
Теоретичне обґрунтовування та пошук
Досі не виявлено жодної підтвердженої білої діри. На відміну від чорних дір, які є наприклад, у ядрах багатьох галактик, наразі навіть не існує припущень де їх варто шукати.
Спершу при відкритті квазарів були очікування, що їх надзвичайно потужне випромінювання і є наслідками дії білих дір. Проте зараз квазари науковою спільнотою розглядаються як чорні діри, гігантська світність яких породжується акрецією речовини на них.
У 2011 році двоє ізраїльських вчених Алон Реттер (англ. Alon Retter) та Шломо Хеллер (англ. Shlomo Heller) висунули припущення, що аномальний гамма-спалах GRB 060614 і був виявом білої дірки. Ця подія, що трапилася за 1.6 млрд св.р. у напрямку сузір'я Індіанця, була зафіксована космічним апаратом SWIFT. Сплеск протривав 102 секунди, що є типовим для довготривалих спалахів, породжених надновими, проте жодної наднової в тому районі не спостерігалося.
Згідно із теоретичними міркуваннями, білі діри можуть бути дуже нестабільними об'єктами. Будь-яке випромінення, яке наблизиться до горизонту подій, набуде значного синього зміщення і, здобувши значну енергію, може зколапсувати, і біла діра фактично перетвориться в чорну. Теоретичним аналізом цієї проблеми займався зокрема Фред Хойл (англ. Fred Hoyle).
Якщо ж білі діри існують, то автоматично розв'язується проблема збереження інформації для чорних дір.
Чорні- білі- діри
Біла діра є антиподом чорної діри. Вона також має свій горизонт подій, тільки навиворіт, тобто події, які відбуваються у решті Всесвіту, для неї не доступні. Горизонт подій чорної діри навпаки приховує всі внутрішні події від зовнішнього спостерігача.
Теоретично очікується, що білі діри можуть бути другим кінцем червоточини від чорних дір, що обертаються. Місцем, звідки виходить матерія, що потрапила за горизонт подій. При цьому, згідно із низкою теорій, біла і чорна діра можуть бути внутрішньо-всесвітніми (англ. intra-universe), рознесені в просторо-часі, або ж між-всесвітніми (англ. inter-universe) та існувати у різних всесвітах. Або ж чорна діра втягує матерію в одному всесвіті, яка, вилітаючи через білу діру, породжує інший всесвіт, у такому разі чорні діри нашого Всесвіту є іншими всесвітами зі своїми фізичними законами.
